Макарівський Бабин Яр як місце пам’яті

Віталій Гедз

Сьогодні одним з найвідоміших місць розстрілів євреїв в Україні є Бабин Яр у Києві. Але менш відомими є інші місця убивства. Зокрема, перші розстріли євреїв на Київщині на початку липня 1941 р. були вчинені в районному центрі Макарів. Однак і досі не встановлено точного місця убивства. А відповідно немає повноціного місця пам’яті. Матеріал переміг в конкурсі розробок у 2020 році.

Мета

Очікувані
результати

Вік

Тривалість

Формат

Необхідні
матеріали

Пов’язано з

План заходу

Крок 1

Крок 2

Крок 3

Крок 4

Крок 5

Крок 6

Вступ. Євреї у Макарові

Роздайте дітям фотографії, пов’язані з макарівськими фотографами І. Любомирським та Скляром (додаток 3). Обговоріть, що відомо про цих людей (додатки 1 та 2)? Після обговорення розкажіть учням про зміни в умовах життя євреїв у Макарові на початку ХХ ст. та наведіть приклади щодо змін у кількості населення Макарова.

Запитання до учнів:

Як змінилася кількість євреїв у Макарові у роки Другої світової війни? Що стало причиною цього?
Що є спільним у долях фотографів Любомирського та Скляра?

Перегляд фільму

Подивіться уривок з документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам'яті" (додаток 6), з наголосом на питаннях пам’яті та відповідальності за неї. До перегляду рекомендується часовий відрізок 35.48–39.48.

Запитання до учнів:

Що таке "місця пам’яті"? Для чого вони потрібні?
Чи є на сьогодні місця пам’яті в Макарові? Наведіть приклади.
Чи можуть місця проживання І. Любомирського та Скляра бути місцями пам’яті?
Яким чином позначити місця, пов’язані з Любомирським та Скляром, щоб люди згадували про них?

(Фото) Екскурсія пам’ятними знаками Макарова

Проведіть для учнів екскурсію з відвідуванням пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни та історією євреїв у Макарові. Під час розповіді звертайте увагу на стиль пам’ятника та на напис, зроблений на ньому. За умов неможливості реальної екскурсії, можна скористатися фотографіями (додаток 4).

Запитання до учнів:

Які з оглянутих під час екскурсії пам’ятників стосуються єврейських мешканців Макарова?
Чому, на вашу думку, сьогодні є два місця з пам’ятними знаками, присвяченими вбитим євреям Макарова?
Порівняйте написи на обох пам’ятних знаках. Чим вони відрізняються? Наскільки повними, на вашу думку, є ці написи? Якої інформації у написах Вам не вистачає? Що можна було би змінити або додати?

Робота з документами

Після обговорення написів на пам’ятниках дайте учням завдання проаналізувати довідку (додаток 5) на основі матеріалів архівно-слідчих справ Г. Чинакало, Я. Павловського та Ф. Скробача. Обговоріть, коли розпочалися розстріли в Макарові, хто був причетним до розстрілів і, найголовніше, зверніть увагу учнів, що відомо про місце розстрілів.

Запитання до учнів:

Коли розпочалися розстріли євреїв в Макарові?
Хто був причетним до цих подій? Які ролі вони мали?
Де відбувалися розстріли євреїв?
Давайте повернемося до запитань з попереднього обговорення. Чому, на вашу думку, сьогодні є два місця з пам’ятними знаками, присвяченими вбитим євреям Макарова? Наскільки повними та правдивими є написи на пам’ятних знаках?

Підсумкове обговорення

Обговоріть з учнями питання нижче на загал.

Питання до учнів:

Чи потрібні в сучасному Макарові місця пам’яті розстрілів євреїв?
На Вашу думку, які ще місця (позначені та непозначені) у Макарові можна назвати місцями пам'яті?

Домашнє завдання

Дайте учням домашнє завдання, подумати над питанням: Яким чином особисто Ви могли б допомогти зберігати місця пам’яті в Макарові? Під час наступної зустрічі потрібно обговорити відповіді, зібрати їх разом та спланувати реалізацію учнівських пропозицій.

Список додатків:

Додаток 1 Довідка про Іллю Любомирського ( текст )
Додаток 2 Довідка про Скляра ( текст )
Додаток 3 Фото Скляра та Любомирського ( PDF )
Додаток 4 Екскурсія пам’ятними знаками Макарова ( PDF )
Додаток 5 Протоколи допитів ( текст )
Додаток 6 Уривок з фільму "Бабин Яр у пошуках пам'яті" ( відео )

Переглянути
все у PDF Переглянути
тільки додатки у PDF Завантажити
весь матеріал Завантажити
тільки додатки

Мета:

спонукати школярів до роздумів про ставлення до місць пам’яті в Україні, зокрема "Макарівського Бабиного Яру".

Очікувані результати:

після цього заняття учні зможуть:

розпізнавати та називати місця пам’яті у Макарові;
оцінити важливість та необхідність збереження цих місць;
наводити приклади збереження місць пам'яті на Київщині;
давати власну оцінку діям місцевих мешканців, причетним до розстрілів у Макарові;
сформувати власне бачення того, яким чином можна впливати на формування культури суспільства щодо місцевих місць пам'яті.

Вік:

11–14 років, 15–18 років

Тривалість:

50 хвилин.

Формат:

музейна екскурсія

Необхідні матеріали:

комп’ютер, роздатковий матеріал.

Довідка про Іллю Любомирського

Ілля Давидович ЛЮБОМИРСЬКИЙ народився у Макарові у 1875 р. Тут він почав освоювати професію фотографа та відкрив свій фотосалон. Для покращення навиків влаштувався підмайстром до відомого майстра фотографії у Глухові Олександра Шапоріна. З часом Шапорін відійшов від справ, а його наступником став Любомирський. Ілля Давидович викупив майстерню у нащадків Шапоріна і переїхав на постійне місце проживання до Глухова, але при цьому в Макарові залишилася функціонувати його майстерня: «22-го июня 1900 г. Г. Начальником Черниговской губернии разрешено мещанину м. Макарова Киевской губернии Элье Давидову Любомирскому приобрести в собственность и содержать под личной ответственностью фотографическое заведение Шапорина в Глухове». За спогадами мешканців Глухова Любомирський був неперевершеним майстром. У 1909 р. Любомирський брав участь у Всеросійських виставках і був нагороджений срібною медаллю та золотою медаллю «За трудолюбие и искусство». Майстерня Любомирського проіснувала до 1917 р., а пізніше, після скасування НЕПу, тут розмістили державну фотографію. Ілля Давидович продовжував у ній працювати простим фотографом. У травні 1941 р. Іллю Любомирського раптово паралізувало, тому він залишився в окупованому Глухові і разом з дружиною Анною Соломонівною мужньо прийняв смерть. Їх розстріляли в урочищі Борок у жовтні 1941 р.

На жаль, на сьогодні в Макарові нічого не відомо про місце проживання та місце розташування фотосалону Любомирського.

Дослідження Віталія Гедза та дитячої студії "1+2"

Довідка про Скляра

Хто став продовжувачем справи Іллі Любомирського у Макарові достовірно не відомо. Проте на сьогодні існує фотографія 1921 р., яка підписана майстром Скляром. Як звали його майстра не з’ясовано, але про нього відомо наступне: Фотограф Скляр за національністю був єврей. Одружився з українкою Стахівською. Родина виховувала двох дітей. У серпні 1941 р. німці забрали жінку і дітей. Їх стратили "поліцаї" Макарова. Скляр розуміючи, що його як єврея теж чекає смерть, переховується у погребі у своєму дворі. Щоб було, що їсти, місцевим мешканцям за продукти робить копії їхніх фотографій. Але у серпні 1942 р. його знайшли повішеним на власному подвір’ї. Щодо смерті Скляра, місцеві мешканці поділяються на дві категорії: одна стверджує, що повісився сам, дізнавшись про смерть дружини та дітей. Друга група, говорить, що він був знайдений місцевими "поліцаями" і страчений таким чином. На сьогодні достовірно відомо місце, де мешкав Скляр.

Дослідження Віталія Гедза та дитячої студії "1+2"

Фото Скляра та Любомирського

Посилання на файл

фонди Макарівського районного історико-краєзнавчого музею та шкільного музею в с. Червона Слобода

Екскурсія пам’ятними знаками Макарова

Пам’ятник на братській могилі червоноармійцям, які загинули в Макарові у листопаді 1943 р. (місце розташування – макарівське кладовище)
Пам’ятник від макарівчан землякам, які загинули на полях Другої світової війни. Серед них є і місцеві євреї (місце розташування – центр Макарова).
Пам’ятник червоноармійцям, які загинули в листопаді 1943 р. (місце розташування – центр Макарова).
Пам’ятник місцевим мешканцям, які були розстріляні гітлерівцями. Пам’ятник встановлений у 1967 р. (місце розташування – поруч з приміщення районного музею).
Пам’ятник місцевим мешканцям, які були розстріляні гітлерівцями. Пам’ятник встановлений у 2000-х роках. Місце розташування – набережна р. Здвиж (орієнтовне місце поховання тіл розстріляних).

Посилання на файл

фонди Макарівського районного історико-краєзнавчого музею

Протоколи допитів

У протоколі допиту Григорія Чинакало, який зберігається в Меморіальному музеї Голокосту США, зазначено, що розстріли євреїв в Макарові розпочалися 20 липня 1941 р., через 10 днів після приходу німців. У Галузевому державному архіві СБУ зберігається справа засудженого Федора Скробача (Богдана). Зокрема у ній зазначено, що Ф. Скробач, будучи учасником похідної групи ОУН (м), у серпні 1941 р. прибув до Макарова, де очолив Макарівську райполіцію. У його підпорядкуванні службу проходили місцеві мешканці Яків Павловський, Григорій Шульга та Івані Божок. Саме вони у вересні 1941 р. заарештували, а потім і розстріляли 39 євреїв. Більш детально про цю подію написано у справі Якова Павловського, яка теж зберігається в ГДА СБУ. Зокрема в обвинувачені вказано, що «будучи поліцаєм брав участь у вересні 1941 р. в масових арештах громадян єврейської національності. Всього у цей період було арештовано 39 осіб. Всі вони протягом двох днів утримувалися під арештом, а потім за участі Якова Павловського були розстріляні. Як повідомив на суді сам Павловський, він брав участь у конвоюванні арештованих євреїв до місця розстрілу у сад колгоспу «Відродження», стояв в охороні місця розстрілу, а після знищення, брав участь в закопуванні євреїв». Сад колгоспу «Відродження» як місце розстрілу зазначений у всіх трьох протоколах допиту. Також це місце підтверджують місцеві мешканці.

ГДА СБУ, Меморіальний музей Голокосту США

Уривок з фільму "Бабин Яр у пошуках пам'яті"

До перегляду рекомендується часовий відрізок 35.48–39.48

Посилання на відео

Документальний фільм "Бабин Яр у пошуках пам'яті"