Бабин Яр

пам’ять на тлі історії

Путівник для вчителя. Інтерактивна версія

Коли вмирає людина, зникає цілий світ...

Світлана Майорова

Заняття присвячене долі євреїв-жертв Бабиного Яру. Його основна мета - звернути увагу учнів не на числа, а на долі конкретних людей, наголосити на важливості індивідуальних доль на противагу статистиці трагедії, навчити розрізняти окремі особистості за цифрами.

Мета
Очікувані
результати
Вік
Тривалість
Формат
Необхідні
матеріали

План заходу

Крок 1
Крок 2
Крок 3

Вступ

Зробіть невеликий змістовний вступ до заняття. Коли ми говоримо про трагедію Голокосту, згадуючи про 6 мільйонів жертв, то не здатні осягнути всіх масштабів Катастрофи. Називаючи їхні імена, ми усвідомлюємо, що це не просто статистика. Бо за кожною цифрою стоїть життя конкретної людини.

«...Бабин Яр у Києві – одне з наймоторошніших місць масових убивств нацистами євреїв Східно-Центральної Європи в роки Другої світової війни. Саме тут, у Києві, стався один з найстрашніших актів Голокосту, коли військові забирали життя у цивільних. 29–30 вересня 1941 р. у Бабиному Яру каральні підрозділи СС (а саме айнзацгрупа “Ц”, німецький поліційний батальйон “Південь” та їхні поплічники) вбили 33 771 людину. Це були виключно євреї: жінки, чоловіки, діти, люди похилого віку... Протягом двох років (1941–1943) німецька окупаційна влада та її каральні органи перетворили Бабин Яр на місце постійних убивств. За цей період окупанти насильницьки забрали життя близько 100 тисяч людей...». (А. Подольський. Бабин Яр: минуле й сьогодення. Виклики пам’яті.)

Ознайомте учнів/ниць з цими висловами та обговоріть з ними прочитане.

«Ми – це не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних» (Василь Симоненко).

«Коли вмирає людина – зникає цілий світ. Коли мільйони ідуть у прірву – зникають цілі галактики. Якщо ти забудеш, за ким б’є цей дзвін, він битиме за тобою...» (документальний фільм «Великий голод», режисери Едуард Лозовий і Павло Овечкін, 2004–2005 рр.).

«Багато, особливо представників культурної еліти, досі висловлюють жаль про те, що Німеччина змусила Ейнштейна пакувати валізи, абсолютно при цьому не усвідомлюючи, що набагато більшим злочином було вбивство маленького Ганса Кона з того будинку за рогом – хоча він зовсім не був генієм...» (Ханна Арендт «Банальність зла. Ейхман в Єрусалимі»).

Запитання для учнів:

  • Як ви розумієте прочитане?
  • Що поєднує наведені тексти?
  • Поясніть свої міркування, спираючись на тексти.

Робота з письмовими джерелами інформації

Об’єднайте учнів у групи по п’ять–шість осіб. Кожна група отримує тексти (додатки 1–5) та посилання на розділ віртуальної виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» «Діти Бабиного Яру» (додаток 6). Надайте учням час для ознайомлення з текстами й матеріалами виставки та запитання для групового обговорення.

Для загального обговорення використайте структурні елементи методу «Прес» (позиція – обґрунтування – приклад).

Запитання для учнів:

  • На які міркування наштовхує вас зміст цих джерел?
  • Що спільного і відмінного можна помітити у джерелах?
  • Які почуття виникають після ознайомлення?
  • Виділіть у тексті слова, які, на вашу думку, найбільш точно характеризують викладені події та емоції.
  • Які висновки зі своїх міркувань ви можете зробити?

Підсумок обговорення

Запитайте в учнів, як вони розуміють наведений вислів Тімоті Снайдера. «...Нацистський і радянський режими перетворили людей на числа. Як науковцям, нам належить віднайти ці числа і зіставити з іншими. Як гуманістам, нам належить знову перетворити числа на людей. Якщо ми на це неспроможні, то Гітлер і Сталін вибудували не лише наш світ, а й нашу людяність?..» (Тімоті Снайдер. «Криваві землі»).

У процесі обговорення використовуйте метод «Відкритий мікрофон».

Запитання для обговорення:

  • Чому важливо відновлювати і зберігати пам’ять про загиблих людей?
  • Що і як ми можемо зробити сьогодні, щоб сприяти цим процесам збереження пам’яті?
  • Що було найважливішим для вас під час уроку? Який висновок ви зробили для себе?