Бабин Яр

пам’ять на тлі історії

Путівник для вчителя. Інтерактивна версія

Безліч Бабиних Ярів: пам’ять на тлі історії

Ольга Лімонова

Універсальне заняття-шаблон, яке дасть змогу працювати з віртуальною виставкою в усіх регіонах, використовуючи одночасно і місцевий матеріал.

Мета
Очікувані
результати
Вік
Тривалість
Формат
Необхідні
матеріали

План заходу

Крок 1
Крок 2
Крок 3
Крок 4
Крок 5
Крок 6
Крок 7

Актуалізація знань

З’ясуйте в учнів, як вони розуміють вислови:

  • "Великою мірою від нас залежить, чи живуть ті, хто пішов із життя, у наших спогадах" (Габріель Оноре Марсель).

  • "Минуле, що зберігається у пам’яті, є частиною теперішнього" (Тадеуш Котарбинський).

Робота в групах

Об’єднайте учнів у дві групи. Запропонуйте першій групі попрацювати з віртуальною виставкою (розділ "Початок війни", додаток 2), а другій – із місцевими матеріалами (роздрукованими спогадами місцевих мешканців про початок війни, фото). Через 7–10 хвилин попросіть презентувати коротку розповідь про те, що дізналися з матеріалів (до 3 хвилин на кожну групу).

Обговорення результатів групової роботи

Попросіть учнів на основі того, про що вони дізналися, спробувати порівняти долю євреїв (та/або інших груп населення) під час нацистської окупації у столиці та у вашій місцевості.

Примітка для вчителя (проміжний підсумок): доля жертв нацистського наступу й окупації (у тому числі Голокосту) не відрізнялася залежно від того, була це столиця радянської України чи маленьке селище. Однак мало значення, до якої частини нового адміністративного поділу було приєднано територію (наприклад: Райхскомісаріат "Україна", Дистрикт "Галичина", Трансністрія) та якою була окупаційна адміністрація (цивільна або військова). Доля євреїв була спільною в усіх випадках, але шлях до загибелі міг бути різним. Доля будь-якої іншої групи (військовополонених, ромів, націоналістів тощо) потребує ретельнішого порівняння.

Робота в групах та її обговорення

Поміняйте групи місцями. Та група, що досліджувала місцеві матеріали, тепер працює з виставкою (розділи "Куренівська катастрофа", "Архітектурні конкурси 1965" та "Несанкціонований мітинг 1966" + відеокоментарі В. Нахмановича, додаток 3). Інша група працює з відповідними місцевими матеріалами про повоєнне вшанування пам’яті. Через 7–10 хвилин попросіть презентувати розповідь про вшанування або замовчування пам’яті про Голокост та/або інші групи жертв окупації у Києві та у вашій місцевості одразу після війни та у 1960–1980-ті рр.

Робота в групах та її обговорення

Запропонуйте першій групі знову попрацювати з розділами виставки "Офіційні церемонії за часів незалежності", "Громадське вшанування пам’яті за часів незалежності" та "Мозаїка пам’ятників" (додаток 4), а другій – із відповідними місцевими матеріалами. Через 7–10 хвилин попросіть презентувати розповідь про те, як відбувається вшанування пам’яті жертв нацистської окупації (у тому числі і Голокосту) в столиці й у вашій місцевості в сучасну добу.

"Відкритий мікрофон"

Попросіть учнів висловити свою думку щодо запитань.

Запитання до учнів:

  • Де, на Вашу думку, краще вшановано пам’ять жертв нацистської окупації (у тому числі Голокосту), в Києві чи у вашій місцевості? Чому?
  • Наскільки повно, на Вашу думку, вшановано пам’ять жертв нацистської окупації / чи всі жертви вшановано у вашій місцевості?
  • Як ситуацію можна покращити? Що кожен із нас може особисто зробити для цього?

Домашнє завдання

Ознайомившись із переліком документів до клопотання (приклад переліку документів – у додатку 1), спробуйте самостійно підготувати звернення до місцевої Комісії з питань встановлення пам’ятних знаків про спорудження пам’ятника жертвам Голокосту (або іншим жертвам нацистської окупації) у вашому населеному пункті, а також (за бажанням) тези історичної довідки та ескіз пам’ятного знаку.