"Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя" – це збірка навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" та документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам’яті". Він є складовою великого інтерактивного проекту "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".
Подані практичні заняття покликані допомогти вчителю організувати зі своїми учнями обговорення широкого кола питань, пов’язаних з історичною пам’яттю та, зокрема, пам’яттю про Бабин Яр. Основним інструментом і джерелом для цих обговорень є матеріали віртуальної виставки та документального фільму. Авторський колектив Путівника вперше зібрався влітку 2017 року. З тих пір триває освітня складова проекту.
Бабин Яр у Києві – це складний історичний символ. Упродовж століть це місце було багатонаціональним і багатоконфесійним некрополем. До світової історії Бабин Яр увійшов восени 1941 року, коли упродовж двох днів тут було вбито майже 34 тисячі київських євреїв – лише через те, що нацистська Німеччина прагнула знищити євреїв у всьому світі. Тому Бабин Яр став одним із символів Голокосту. Під час війни в цьому місці вбивали та ховали не лише євреїв. Серед загиблих були також роми, пацієнти психіатричної лікарні, діячі українського націоналістичного руху, радянські військовополонені, підпільники, цивільні заручники та засуджені окупаційною владою на смерть. Кількість жертв, за оцінками істориків, сягає щонайменше 100 тисяч людей, більшість з яких (понад дві третини) були євреями. Майже одразу по війні Бабин Яр став об’єктом політичних зловживань і маніпуляцій та боротьби за право пам’ятати. Радянський режим упродовж десятиріч намагався знищити сам Яр і пам’ять про його жертви.
Історія Бабиного Яру триває досі, і ми нині є свідками цієї історії та нових суперечок за те, кого, як, коли і за що тут пам’ятати. Від часу здобуття Україною незалежності у 1991 році на цій території постало вже понад три десятки пам’ятних знаків на честь різних груп та окремих осіб, вбитих або похованих у Бабиному Яру, це не рахуючи забудови та занедбання частин ділянки.
Як розповісти про це місце, щоб передати всю складність його трагічної історії? Як не забути і не образити пам’ять усіх тих, чиє життя завершилося тут? Як розплутати клубок багаторічних ідеологічних і політичних маніпуляцій з історією та пам’яттю Бабиного Яру? Як співвіднести біль конкретної людини, групи, суспільства загалом? Як зробити так, щоб цей біль могли зрозуміти усі, хто торкається історії та пам’яті Бабиного Яру? Як це місце та його історія, цей біль відгукуються у нашому сьогоденні? Відповіді на ці непрості питання шукаємо разом з авторами цього Путівника для вчителя.
Збірник присвячено пошуку шляхів (від)творення пам’яті про трагедію Бабиного Яру в сьогоднішньому українському суспільстві та, передусім, серед учнівської молоді. Його метою є створення середовища пам’ятання про трагедію поза контекстом "круглих" дат. Вчителі та учні зможуть на прикладі матеріалів виставки та документального фільму про Бабин Яр розкривати проблемні питання, пов’язані з пам’яттю про жертви Другої світової війни. Вони допоможуть також проводити інтерактивні уроки, виховні заходи, досліджувати особливості місцевої історії та пам’яті про Другу світову війну, розвивати критичне мислення та цікавість до історії, заохочувати вшанування пам’яті жертв Голокосту та інших жертв нацистських злочинів часів Другої світової війни.
Звісно, цей збірник матеріалів не можна вважати вичерпним або всеосяжним ані з огляду на теми, ані з огляду на висвітлені методи роботи. Це початок розмови про пам’ять щодо Бабиного Яру в нашому сьогоденні. Тому інтерактивна версія створена таким чином, аби кожен зацікавлений освітянин міг створити власні заняття та поділитися ними з іншими користувачами.
Друкована версія видання отримала гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах" (лист ІМЗО від 15.07.2019 №22.1/12-Г-691).
Проект реалізують
Український центр вивчення історії Голокосту
Український інститут національної пам’яті
Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру
Музей історії міста Києва
За фінансової підтримки
Українського інституту національної пам’яті
Благодійної ініціативи «Українсько-єврейська зустріч» (Канада)
Авторський колектив проекту
Наталія Герасим, Наталія Голод, Олександра Козорог, Ольга Лімонова, Світлана Майорова,
Світлана Осіпчук, Світлана Побережник, Елла Ситник, Алла Тишковська, Ірина Фрідман, Леся Юрчишин
Автор(к)и-учасники(ці) конкурсу розробок у 2020 році
Ліана Антонюк, Людмила Білоус, Юлія Варламова, Марина Вирова, Сергій Власюк, Віталій Гедз, Наталія Гриценко,
Людмила Гусак, Олена Заєць, Ольга Кисельова, Галина Корнієнко, Людмила Литвинюк, Оксана Матвіюк,
Олена Москаленко, Борис Попельнюк, Олена Терещенко, Валентина Хмель
Наукові консультанти
Віталій Нахманович, Анатолій Подольський
Рецензентки навчально-методичних розробок
Наталія Герасим, Олександра Козорог, Ольга Лімонова, Ірина Фрідман
Літературна редакторка
Олена Пазюк
Розробка дизайну та верстка
Микола Соркарєв
Програмування інтерактивної версії
Сергій Фурс, Володимир Кияниця
Редактор-упорядник
Віталій Бобров