Бабин Яр

пам’ять на тлі історії

Путівник для вчителя. Інтерактивна версія

"Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя" (Василь Симоненко)

Олена Кукленко, Олена Терещенко

Навчальний матеріал створений для допомоги у формуванні відповідального ставлення учнів до життєвої позиції, поваги до історичного минулого свого народу, усвідомлення власної відповідальності щодо вибору в різних життєвих ситуаціях. Розробка містить інтерактивні вправи, які розвивають вміння аналізувати трагічні події Другої світової війни, робити висновки на основі фактологічного матеріалу проекту. Під час заходу учні знайомляться з поняттями "Голокост", "Праведник народів світу"; вшановують пам’ять жертв Голокосту та інших жертв нацистських злочинів часів Другої світової війни. Матеріал створено в рамках конкурсу розробок у 2020 році.

Мета
Очікувані
результати
Вік
Тривалість
Формат
Необхідні
матеріали

План заходу

Крок 1
Крок 2
Крок 3
Крок 4
Крок 5
Крок 6

Підготовка до сприйняття нового матеріалу

Розпочніть з вислову Айн Ренд ("Атлант розправив плечі"): "Людина є істота зі свободною волею, тому кожна людина потенційно добра або зла, і це їй, і тільки їй (за допомогою міркувань розуму) вирішувати, якою вона хоче бути".

Запитайте учнів, як вони розуміють цей вислів.

Оголошення теми та мети заходу

Озвучте тему уроку і запропонуйте учням висловити свої припущення, про що йтиме мова під час заходу. Застосуйте метод "вільний мікрофон".

Ознайомлення з розділом виставки "Бабин Яр очима художників"

Надайте стислу інформаційну довідку про мультимедійний проект "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії" (додаток 1).

Запропонуйте учням ознайомитися з розділом віртуальної виставки "Бабин Яр очима художників" (додаток 2). Запитайте учнів, який історичний період представлений в картинах та яка спільна тема об'єднує художні твори. Оберіть разом кілька картин для обговорення (залежно від наявного часу). Запропонуйте учням за допомогою вправи "Асоціативний кущ" назвати по одному слову, яке асоціюється з подіями, зображеними на картинах.

Підсумуйте: Так, це війна, окупація Києва в вересні 1941 року німецькими військами, розстріли, Голокост, Бабин Яр. Голокост (з англ. holocaust – винищення, всеспалення) – термін, яким світова історіографія називає геноцид євреїв, здійснюваний нацистами в роки Другої світової війни. Голокост був втіленням гітлерівської політики "остаточного розв'язання єврейського питання" (Енциклопедія історії України, Т. 2). Бабин Яр у Києві – це складний історичний символ. Упродовж століть це місце було багатонаціональним і багатоконфесійним некрополем. До світової історії Бабин Яр увійшов восени 1941 року, коли упродовж двох днів тут було вбито майже 34 тисячі київських євреїв – лише через те, що нацистська Німеччина прагнула знищити євреїв у всьому світі. Тому Бабин Яр став одним із символів Голокосту. Під час війни в цьому місці вбивали та ховали не лише євреїв. Серед загиблих були також роми, пацієнти психіатричної лікарні, діячі українського націоналістичного руху, радянські військовополонені, підпільники, цивільні заручники - щонайменше 100 тисяч людей, більшість з яких (понад дві третини) були євреями (за матеріалами віртуальної виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії").

Робота з документами

Об’єднайте учнів у групи 4 групи. Надайте кожній групі однаковий набір текстів, які стосуються трагедії єврейського народу, і запитання до нього (додаток 3). Дайте час на ознайомлення, а потім заслухайте результати роботи груп (час на виступ - до 5 хв.).

Узагальнюючі запитання для всіх учнів:

  • Яким би було ваше ставлення до описаних подій, як би ви були їхнім свідком?
  • Чи легко було би зробити вибір? Чому?

Розмова про Праведників

Спитайте в учнів, чи відоме їм звання "Праведник народів світу". Під час розповіді, можна показувати фоторяд з виставки, розділ "Праведники Бабиного Яру" (додаток 6). Однак необхідно наголосити, що звання "Праведник народів світу" та "Праведник Бабиного Яру" - це різні звання, які присвоюються рятівникам євреїв різними організаціями за відмінними критеріями.

Після вступного повідомлення про Праведників народів світу, запитайте в учнів, чи відомі їм Праведники серед їхніх земляків. Дайте двом учням/ученицям випереджальне завдання - підготувати історії з додатків 4 та 5. Надайте слово цим учням/ученицям.

Слово вчителя: Серед тих, хто пережив Голокост, велика кількість тих, кого з великим ризиком для життя переховували місцеві жителі. Ці люди неєврейського походження, названі "Праведниками народів світу", врятували від загибелі десятки тисяч євреїв. У Нідерландах, Норвегії, Бельгії і Франції існував рух Опору, який також допомагав євреям, головним чином у пошуку сховищ. Є також приклади допомоги євреям з боку українського, польського, і радянського рухів Опору. Данці переправили на рибальських човнах у Швецію 7000 з 8000 данських євреїв; усе данське суспільство, у тому числі і королівська сім'я, відкрито протестували проти расистських законів під час німецької окупації. Під час Другої світової війни в Данії не змогли врятувати від загибелі 60 євреїв. Треба відзначити велику кількість представників українського народу, які під час окупації під страхом смерті переховували євреїв у своїх хатах. Також неймовірним був їхній моральний подвиг, оскільки багато їхніх співвітчизників "здавали" своїх сусідів-євреїв з подальшим грабунком їхньої власності. Ізраїльський національний меморіал Катастрофи (Голокосту) та Героїзму - Яд Вашем визнав Праведниками 2634 українців з числа тих, хто, ризикуючи життям, рятував євреїв (за матеріалами мультимедійного проекту "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії", кількість Праведників подано станом на 01.01.2019 р.).

Підсумок заходу

Поверніться до теми заходу, слів Василя Симоненка: "Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя". Обговоріть з учнями запитання нижче. Відповіді учнів можна також структурувати за методом "Прес": Я вважаю…тому що…наприклад…таким чином...

Підсумуйте: Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов... Життєвий вибір людини — це здатність вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. Нерідко життєвий вибір людини обумовлюється вихованням і традиціями оточуючого суспільства.

Запитання до учнів:

  • Чи змінилось у вас ставлення до цих слів після заходу?
  • Якщо так, то чому?
  • Що саме вплинуло на це?