Робота з матеріалами віртуальної виставки та додатком 1

Об’єднайте учнів у групи / пари, проведіть жеребкування номерів груп / пар. Дайте парам завдання для роботи.

• Група 1. Євреї.
• Група 2. Роми.
• Група 3. Українські націоналісти.
• Група 4. Пацієнти психіатричної лікарні.
• Група 5. Радянські підпільники.
• Група 6. Радянські військовополонені.
• Група 7. Німецькі військовополонені.
• Група 8. Інші цивільні мешканці.

Завдання учням для роботи в групах / парах:

• Використовуючи матеріали виставки, знайдіть інформацію про типового представника групи, підшукайте відповідне фото.
• Попрацюйте над наповненням історії "героя / героїні" (додаток 1).
• Підготуйтесь до представлення роботи групи / пари відповідно до алгоритму (додаток 1).

Презентація результатів роботи груп / пар

Презентація результатів роботи груп / пар за орієнтовним планом, використовуючи візуальне зображення "героя / героїні" (додаток 1).

Зверніть увагу, що одна й та сама особа могла також належати одночасно до кількох груп, і, відповідно, небезпека її становища могла тільки посилюватись. Наприклад: єврей – пацієнт психічної лікарні, єврей – радянський підпільник, український націоналіст – військовий або цивільна особа тощо.

Алгоритм представлення роботи групи/пари (див. також додаток 1):

• Фото, ім’я (якщо відомо).
• У яких умовах, імовірно, опинився "герой / героїня" вашої історії у часи Другої світової війни? (Якщо відома точна біографія – розкажіть про неї.)
• Чому йому / їй і таким, як він / вона, загрожувала небезпека (походження, релігія...)?
• Чи могли вони врятуватись? Як саме? Що збільшувало їхні шанси на порятунок? Що зменшувало шанси на порятунок? Наведіть приклади.
• Чи усвідомлювали "герой / героїня" вашої історії себе представниками вказаної групи? Яка ідентичність, на вашу думку, могла бути важливою для них самих? Яким чином їх могли ідентифікувати інші?

Додаткові запитання для учнів під час представлення:

• Чи можливо було змінити групову належність?
• Чи збільшувала шанси на порятунок зміна групової належності (зміна релігії / національності / роботи / співпраця з окупантами)?
• Чи могла впливати на порятунок множинна групова належність? Яким чином?

Рефлексія

Обговоріть з учнями результати спільної роботи, попросіть їх висловлюватися по черзі ("Мікрофон" або інший метод). Якщо ви плануєте розбити заняття на два уроки, тут можна завершити першу частину.

Запитання до учнів:

• Чи важко було виконувати групове завдання? Чому?
• Що вас найбільш вразило на уроці?
• Чи залишились у вас запитання? Які саме?

Робота з уривком із роману Анатолія Кузнецова "Бабин Яр"

Продовжіть роботу, розпочату на попередньому занятті. Актуалізуйте знання / уміння учнів будь-яким зручним методом, використовуючи запитання із попереднього Кроку. Акцентуйте увагу на можливих стратегіях порятунку "героя / героїні".

Запропонуйте учням спільно прочитати уривок із роману А. Кузнецова "Бабин Яр" (додаток 2). Під час обговорення зверніть увагу на аспекти пропаганди і розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Підкресліть, що насправді частина євреїв і Західної Європи, і СРСР на той момент вже була дуже асимільована й також не розуміла, чому в якийсь момент вони стали "чужими".

Обговоріть з учнями запитання.

Запитання до учнів:

• Ким за національністю усвідомлює себе Анатолій? Чому він взагалі задумався про свою ідентичність?
• Чи погодився Анатолій із думкою про те, що "жиды, ляхи и москали – наилютейшие враги Украины"? Відповідь обґрунтуйте.
• Чому Анатолій вважає наведений текст поганим?
• З якою метою могли поширюватися такі плакати / гасла?

(Варіативний) Гра "Чотири стільці" А

Запрошуємо п’ятьох охочих і пояснюємо правила гри для усіх учнів. Цей крок потрібно проводити лише разом з наступним: Крок № 6 (Варіативний) Гра "Чотири стільці" Б.

Гра "Чотири стільці" Стільці стоять по колу, учасники під музику рухаються навколо стільців. Коли музика змовкає, вони мають якнайшвидше зайняти місце на стільці. Хто не встиг – вибуває, забираємо наступний стілець і продовжуємо рух під музику.

Завдання для п’ятьох учасників: якнайдовше втриматись на стільці.

Завдання для решти учнів: уважно стежити за тим, що відбувається. Звертати увагу на емоції та стратегії поведінки учасників. Можна об’єднати учнів у п’ять груп, щоб стежили за конкретними учасниками.

Після завершення гри обговоріть наступні запитання.

Запитання до учнів:

• Що було найскладнішим?
• Які стратегії поведінки вибирали безпосередні учасники гри?
• Що відчували учасники? Якими були їхні емоції?

(Варіативний) Гра "Чотири стільці" Б

Цей крок потрібно проводити лише разом з попереднім: Крок № 5 (Варіативний) Гра "Чотири стільці" А.

Стільці стоять по колу, учасники під музику рухаються навколо стільців. Коли музика змовкає, їхнє завдання – УСІМ поміститися на стільці. Ніхто не повинен вибути. Далі ми поступово забираємо по одному стільцю. Мають залишитись один стілець та усі п’ять учасників на ньому.

Завдання для п’ятьох учасників: УСІМ поміститися на стільцях.

Завдання для решти учнів: уважно стежити за тим, що відбувається. Звертати увагу на емоції та стратегії поведінки учасників. Можна об’єднати учнів у п’ять груп, щоб стежили за конкретними учасниками.

Після обговорення зверніть увагу учнів на наступне: Зверніть увагу, що у першому варіанті гри завдання було "якнайдовше втриматись на стільці". Більшість із вас вирішила, що це означає "виштовхнути когось і залишитись самому на стільці". У другому варіанті гри ми тільки уточнили, щоб "УСІМ поміститися на стільцях", і результат гри кардинально змінився. А тепер уявіть собі, що зупинення музики – це зміна влади у воєнний час. Кожного разу люди були перед новим вибором: яким чином вижити? І тут уже могли діяти різні принципи: "виштовхнути" когось чи допомогти один одному. При цьому влада могла часто змінюватись, а завдання "залишитись на стільці" ставало дедалі важчим з огляду на певні політичні вподобання / релігійну чи національну належність / стратегію щодо інших людей, обрану напередодні. В умовах окупації таких основних "правил гри", як у нашому випадку, не було.

Запитання для обговорення:

• Що було найскладнішим?
• Які стратегії поведінки вибирали безпосередні учасники гри?
• Що відчували учасники? Якими були їхні емоції?
• Яке завдання було важче виконати (перше чи друге)? Як думаєте, чому?
• Позитивні чи негативні емоції переважали у першому випадку? У другому випадку?

Співіснування та спільна боротьба за права один одного

Попросіть учнів ще раз пригадати обговорення їхніх "героїв / героїнь" у Кроці 2. Обговоріть з учнями запитання з "Блоку запитань до учасників №1"

Використовуйте різні комбінації "героїв", наприклад: якби цивільні мешканці допомогли євреям, радянське підпілля допомогло душевнохворим, тощо.

• Група 1. Євреї у Бабиному Яру.
• Група 2. Роми у Бабиному Яру.
• Група 3. Українські націоналісти.
• Група 4. Пацієнти психіатричної лікарні.
• Група 5. Радянські підпільники.
• Група 6. Радянські військовополонені.
• Група 7. Німецькі військовополонені.
• Група 8. Інші цивільні мешканці.

Запропонуйте учням спільно прочитати висловлювання німецького пастора Мартіна Німеллера (додаток 3).

Якщо є можливість, виведіть текст на екран, щоб було чітко виділено "я мовчав", "вже не було кому заступитися за мене". Обговоріть з учнями запитання з "Блоку запитань до учасників №2".

Блок запитань № 1

Запитання до учнів:

• Чи можна виокремити якісь спільні риси у представленні «героїв/героїнь»?
• Яким чином могли врятуватись ваші герої? Чи можна визначити якісь спільні стратегії?
• Якби ваші герої допомогли один одному, чи могло б це збільшити їхні шанси на порятунок? Яким чином?

Блок запитань № 2

Запитання до учнів:

• На що звертає нашу увагу німецький пастор Мартін Німеллер? Як думаєте, чому?
• Чому і в сучасному світі важливо захищати право кожного бути собою?

Підсумкова рефлексія

Попросіть учнів висловлюватися по черзі ("Мікрофон" або інший метод).

Запитання до учнів:

• Про що ви дізналися сьогодні на уроці / уроках?
• Що найбільше вразило вас на уроці?
• Які емоції ви відчували під час уроку?
• Що для вас було найважливішим на уроці / уроках?
• Чи залишились у вас запитання? Які саме?