Бабин Яр

пам’ять на тлі історії

Путівник для вчителя. Інтерактивна версія

Публічні заходи та громадянська активність

Світлана Осіпчук, Леся Юрчишин

Урок покликаний показати на прикладі різних церемоній вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, що таке громадянська активність та як вона пов’язана зі збереженням історичної пам’яті. Учні зможуть задуматися над формою і змістом заходів зі вшанування пам'яті, спробувати разом спланувати відвідання та проведення пам'ятних заходів, важливих для них.

Мета
Очікувані
результати
Вік
Тривалість
Формат
Необхідні
матеріали

План заходу

Крок 1
Крок 2
Крок 3
Крок 4
Крок 5
Крок 6

Наш клас на публічних заходах

Можна дати учням кілька завдань на випередження:

1) принести фотографії з публічних заходів, де ви були, спільних заходів класу або школи (свято першого або останнього дзвінка, будь-якої «лінійки», загальноміських/селищних/сільських/районних церемоній); 2) самостійне прочитання інтерв’ю, уривки з яких наведені у додатку 3; 3) самостійний перегляд відео зі списку в додатку 2.

Підготуйте заздалегідь фотографії з публічних заходів класу/школи, на яких були присутніми ви особисто чи більшість учнів у класі (свято першого або останнього дзвінка, будь-якої "лінійки", загальноміських/селищних/сільських/районних церемоній). Запропонуйте учням переглянути фотографії та організуйте їх загальне обговорення.

Під час обговорення важливо, щоб прозвучали поняття "спільнота", "глядач", "активний учасник". Потрібно, щоб учні зрозуміли, що подібні церемонії згуртовують спільноту, несуть у собі певні традиції.

Запитання для обговорення:

  • Які емоції ви відчували на цьому святі/заході?
  • Для чого зазвичай проводять такі заходи? Хто виступає організатором?
  • Що таке "публічний захід"?
  • Чому може бути важливо, щоб "усі бачили всіх" і брали участь у спільних церемоніях?

Вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру

Запропонуйте учням переглянути фотографії з додатка 1. Рекомендуємо також спільно проглянути одне-два відео на розсуд учителя з додатка 2. Підбираючи джерела, важливо зберегти баланс і показати учням і мітинг 1966 р., і сучасні церемонії вшанування пам’яті. Кількість додатків для роботи можна обирати залежно від наявного часу та досвіду учнів.

Варіативно: Можна об’єднати клас у кілька груп/пар і дати завдання самостійно опрацювати окремі частини додатків 1, 2 і 3 (усі або деякі) та презентувати їх на загал за формою "Я дізнався про...".

Разом з учнями порівняйте отриману інформацію та обговоріть її. Під час обговорення підкресліть, що учасники мітингу можуть діяти різним чином: бути організаторами, виступати перед присутніми. Як доповнення / ілюстрації до розмірковувань учнів можна використати окремі цитати з додатка 3.

Запитання для обговорення:

  • Що, на вашу думку, відчувають люди, які зібрались на мітинг? Чому ви так вважаєте?
  • Припустіть, ким є люди, які зібрались на мітинг, для похованих у Бабиному Яру – родичами, друзями чи сторонніми особами? Якою може бути їхня мотивація прийти?
  • Що (або хто) спонукало прийти на цей мітинг людей, які не мають родичів, загиблих у Бабиному Яру?
  • Хто, на вашу думку, є автором цих репортажів, фото та записів про події? З якою метою ці люди займаються такою діяльністю? Поясніть свою думку.
  • На що саме звертають увагу автори цих фото- та відеоматеріалів? Чому ви так вважаєте?

Право на свободу мирних зібрань та громадянська активність

Розкажіть учням додаткову інформацію про право на свободу мирних зібрань. Якщо є можливість, виведіть назви міжнародних нормативно-правових документів і текст статті 39 Конституції України на екран.

Право на свободу мирних зібрань закріплено у таких міжнародних нормативно-правових документах: Загальна декларація прав людини (стаття 20), Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (стаття 21), Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод (стаття 11).

У Конституціях СРСР і УРСР (стаття 105 (1937 р.), стаття 48 (1978 р.)) також було прописано право на свободу мирних зібрань, однак на практиці правоохоронні органи забороняли збори, які йшли врозріз з офіційною ідеологією. Трагедію Бабиного Яру замовчували, тому людей, які брали участь у подібних заходах, могли заарештувати та ув’язнити.

У статті 39 Конституції України зазначено: "Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей".

Обговоріть з учнями запитання за планом нижче. Для підсилення обговорення можна наприкінці уточнити, що часом людей, навпаки, змушують прийти на мітинг, наприклад, для створення ефекту масовості на заході вшанування пам’яті. Запитайте додатково, хто може примушувати брати участь у таких заходах? Для чого це може бути потрібно?

План для обговорення:

1) Якою, на вашу думку, МАЛА БУТИ і ЯКОЮ БУЛА роль влади на мітингу 1966 р.?

  • Що, на вашу думку, роблять правоохоронці: забезпечують порядок під час мітингу чи контролюють учасників?
  • Хто має доступ до мікрофона і можливість висловитися? Чому ви так думаєте?
  • Наскільки вільно учасники мітингу можуть висловлюватись? Відповідь обґрунтуйте.
  • Якою, на Вашу думку, була головна мета організації і проведення подібних мітингів у радянські часи? Відповідь аргументуйте.
  • Чому, на вашу думку, люди приходили на подібні мітинги зі вшанування пам’яті?
  • Чому мітинг пам’яті став акцією протесту? Коли і за яких умов це відбувається?

2) Якою, на вашу думку, МАЄ БУТИ і Є роль влади на сучасних заходах щодо вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру?

  • Чи повинна державна влада підтримувати такі заходи? Чому? Якщо так, то яким чином?
  • Що, на вашу думку, роблять правоохоронці: забезпечують порядок під час мітингу чи контролюють учасників?
  • Хто має доступ до мікрофона і можливість висловитися? Чому ви так думаєте?
  • Наскільки вільно учасники мітингу можуть висловлюватись? Відповідь обґрунтуйте.
  • Яким чином влада може стимулювати громадськість до участі у подібних заходах ?

Порівняння умов для громадського активізму

Обговоріть з учнями умови для громадського активізму сьогодні у порівнянні з 1960-ми роками.

Запитання для обговорення:

  • Чи є, на вашу думку, різниця між проведенням таких заходів зі вшанування пам’яті у 1960-х рр. і тепер? Відповідь обґрунтуйте.
  • Чи є потреба у таких заходах сьогодні? Поясніть, чому так або ні.
  • Чи можна назвати участь у таких акціях проявом громадянської позиції? Чому?
  • Чи відомі вам ще якісь форми вшанування пам’яті, окрім мітингів?
  • Яким чином (окрім участі у мітингах) ми можемо проявити свою громадянську активність або висловити громадянську позицію? (Наприклад: просто постояти, виступити з промовою, допомогти ресурсами для меморіалізації місця пам’яті (кошти, волонтерська діяльність), підписати петицію тощо.)
  • Які пам’ятні дати і офіційні заходи ви вважаєте важливими для себе і для всього класу?

Моя активна громадянська позиція

Варіант 1. Використайте відповіді учнів на останнє запитання попереднього кроку "Які пам’ятні дати і офіційні заходи ви вважаєте важливими для себе і для всього класу?".

Варіант 2. Заздалегідь оберіть найближчу пам’ятну дату в історії міста / школи / Бабиного Яру / день вшанування пам’яті загиблих.

Запропонуйте учням обговорити можливу участь у такому заході за методом "Шкала думок".

Вказівки для вчителя щодо застосування методу "Шкала думок":

  • Необхідно забезпечити достатньо вільного місця у класі (наприклад, біля дошки), щоб усі учні могли розташуватися вздовж однієї лінії.
  • На початку, посередині та наприкінці "шкали" розмістіть плакати "Так", "Ні", "Не визначився".
  • Після того, як учні почують тезу і розташуються вздовж лінії, попросіть їх аргументувати своє рішення.
  • Вислухавши думки учнів, запропонуйте їм змінити позицію.
  • Можна працювати з усіма запропонованими тезами або обрати одну, яка відповідає ситуації найбільше.

Під час обговорення реакції на наступні тези можна додатково запитати в учнів, в якій ролі вони хотіли б взяти участь у пам'ятному заході і що може змінити їхню думку в будь-який бік.

Інструкції для учнів:

  • Прослухайте уважно тезу і займіть місце, що відповідає вашій позиції, вздовж лінії відповідно до плакатів.
  • Будьте готові пояснити свою позицію.
  • Під час або після виступів однокласників ви можете змінити свою позицію.

Теза № 1. Я хочу взяти участь у заході.

Теза № 2. Треба бути присутнім на заході, щоб висловити свою позицію.

Теза № 3. Участь у цьому заході важлива особисто для мене.

Короткий підсумок уроку

Подякуйте учням за активну роботу під час уроку. Запитайте, що їх найбільше здивувало і що сподобалось (рекомендуємо попросити учнів давати короткі відповіді, лише 1–2 слова). Якщо є бажання і потреба, уточніть місце збирання охочих, щоби спільно піти на захід, який обговорювали під час Кроку 4.